Sofaaaaaaaaaa

UID американский сервер 616657610

[chels .ᐟ.ᐟ @G0MUTCHI]

having rookie leon's head lay on your lap, his wrists bound by handcuffs while you jerk him off. stopping every once in a while just to see him squirm and tear up, his face getting red from how frustrated and close he is to exploding 😵‍💫

[chreon shady facts @leonbaobei]

do we think older leon still likes being called a pretty boy… like even when he’s older and looks more rugged but if u were to call him pretty boy his ears would go red easily… mmm

[Annika @prinannika]

Estava reassistindo Death Island e notei que basicamente o primeiro diálogo entre Dylan, Leon e Jill é:

Dylan: Por que vocês não vêm me encontrar?

Jill e Leon: 😒😒

Dylan: ...eu sequestrei o Chris e a Claire

Jill e Leon: 😨😨

No fim, o Dylan usou o básico: sequestrar as princesas para atrair os príncipes KKKKKKKKK

#REBHFun

[mox 🖤 @honnidy]

Thinking about tipsy Leon after an office party just mumbling and rambling

[silín 🍒 | vendetta leon apologist @sweatychreon]

this description of leon from the vendetta novel makes me ahdhsshsjs 🤭🤭 model-like limbs HELLO

[monick @mienmonick]

Леон не знав, хто входить до команди його чоловіка. Він ніколи їх не бачив, не розмовляв з ними і знає тільки позивні.

Кріс збирав своїх людей як золоті нитки в морі. Він памʼятав той час — декілька років назад, Редфілд більшість часу перебував у відрядженнях та пошуку тих, в кому був би впевнений як у самому собі. З досвідом, поглядами на життя, трохи… диких. По-своєму божевільних найманців, які знають, що роблять.

Загін Мисливських Вовків складався з тих, хто будь-якої миті готовий зібратися та прибути на базу без зайвих запитань. Вони виконували будь-які поставлені для них цілі, були впевнені в один одному та довіряли своєму капітану як батьку, якого у них ніколи не було — він захистить, навчить, накричить і поставить на місце, не забуде ні про кого і завжди знайде роботу, тому що вони усі були, блять, трудоголіками.

А ще Леон знав, що, хоч він не знає їх — вони усі знали його. Це іскристе відчуття на шиї ззаду він вперше відчув через місяць після новин від чоловіка, що його команда офіційно зібрана та приступила до роботи.

Вони слідкували за ним.

Кріс наказав охороняти свого чоловіка тінню і тримати його в першому пріоритеті при будь-яких обставинах.

Саме тому вони прибули рятувати його та Грейс першими. Не заважали, не порушували наказу бути примарами, а не фізичними захисниками, і саме в ту ніч він вперше їх побачив — пʼятеро людей, в яких Редфілд віднайшов спокій.

— Ви з босом давно разом? — чоловік з видимим акцентом тримається за бронежилет, поки інші закінчують з оглядом периметру та підготовкою до відбуття.

Леон здивовано підіймає брови на це питання і не може побачити обличчя співрозмовника за маскою та приладами нічного бачення. Лобо — він впізнав його. Кріс найбільше проявляв емоцій стосовно його жаги до «розваг», чим він називав кожну місію. «Шакал в тілі дорослого мужика. Веде себе, як пʼятирічний» — не дивно, що Редфілд забрав його до себе одним із перших.

— Просто запитав, не доповідайте йому про це, — найманець в захисті підіймає руки і сміється. — А якщо чесно, що він передав вам в повідомлені?

Леон посміхається — дивні люди. Але єдиною нормальною людиною тут була Грейс, тому що ніхто в здоровому глузді не приїде в це місце з власної волі, як це зробили вони усі.

— Десять років, — Кеннеді крутить кільце на пальці і ігнорує питання про слова свого чоловіка, запитуючи: — вас все влаштовує в його командуванні?

— Якби було більше виплат за виїзди, нові передавачі, нормування графіку «Омеги», додатковий пікап… — чоловік починає перерахувати і трохи заїкається, — а, загалом, все нормально. Весело — це точно.

Лобо нервово сміється і вони розмовляють ще пару хвилин до відправлення. Він, напевно, був тим самим розбишакою в групі, який тримав усіх в тонусі і не давав думати про погане, судячи з відсутності питань про місії, самопочуття чи додатковий головний біль який чекає їх усіх по приїзду, а особливо — Кеннеді, якого вже давно чекають.

Коли буря стихає, папір для звітів закінчується, а сварки через хвилювання в будинку стихають, Леон нарешті відчуває завершення цього пекла. Кріс все ще трохи розлючений, але простягає руку до чоловіка, який сідає на нього в ліжку та посміхається кутиком губ:

— У тебе така дивна команда, — він цілує нахмурене обличчя свого чоловіка, — від Тундри мурахи по шкірі. І як ти терпиш Лобо?

— У нього свинець замість мізків. Тримає усіх в руках, — Кріс прикриває очі і помітно розслабляється під дотиками, обіймаючи коханого міцніше, — ти не…

— То я «Омега»?

Світлі очі в сантиметрі від його власних горять хтивим вогнем. Кріс зітхає і роздумує, хто міг не втримати язика за зубами, вже збираючись відповісти, але Леон перебиває його:

— Ти такий банальний, Редфілд, — він заповзає долонею під його футболку, — дай своїм людям перепочити і візьми мене під свій контроль самостійно.

Леон знав рівень опіки свого чоловіка над ним і дозволяв усе, розуміючи власну вдачу на несподівані сценарії в роботі. Нехай за ним слідкують і далі — це дозволяє Крісу спати вночі міцніше.

[valt @fe4rofdying]

i really like this little stumble 🤤

[hanan, 𐂂 @dantmnation]

leon opening his canteen with the “i dont give a fuck” expression right after chris asks what he wants. this fucking ragebaiter.

[hanan, 𐂂 @dantmnation]

i need a fucking cigarette. those damn sad puppy eyes.... i fear i’d never win an argument against leon bc the moment i looked at his face, i’d forget everything.

[小豆 @azukichileon]

49歳、Re9uiemの前からレスキューとしてOpioidを使って除痛していたと思うんだよね…RC synd.で細胞を蝕まれてどんどん弱っていくのも目に見えるから抗うために筋量も増やしたと思うし。きっと薬効切れたり、発作性の痛みが襲ってきた時も人には悟られないように耐えてそうだし。

[terra 🌙 @lesbianlecter]

Big Fan of dumbification in leon smut fics. like oh youre a big strong killing machine who operates his own government agency? and you’re happy to be reduced to a mindless begging and whimpering mess from how good someone makes you feel? aww how sweet.

[𝑚𝑒𝑙𝑙𝑦☆ @visne2curugu]

seeing him in pain feels like a punch in the face.... he needs a hug so bad

[valt @fe4rofdying]

leon's hands when victor cuts him

[kurwa mickey 🇨🇦🇺🇦 @MintHeroo]

#chreon

I had to REALLY think about it, since both scenarios seem so fine to me. I'll stick to the first thought that struck my mind (shipping instincts, lol?):

Chris likes physical affection more.
Leon likes verbal affection more.

I do think Chris is a touch-starved guy. Mostly, it probably has something to do with his military experience and current occupation too. In the military, he might show affection to guys through touches (nothing serious, just a pat on the shoulder, maximum — a short hug), however, the military tends to suppress such behavior, even in platonic relationships. Then there’s him being a Captain, where he is supposed to be an inspiring and supportive figure, yet — to keep his distance. And since I am 90% sure he's an extrovert, he probably feels a HUGE lack of it. That's why he gives bear hugs to his female friends (hello, Jill) and Claire, or rubs their hair — between women and in interactions between men and women, it's kinda more socially acceptable.

And since I headcanon Chris as a gay guy, he desperately needs male touch. And... Leon is just perfect for it, as both a giver and receiver. I think Leon doesn't hesitate when interacting with the muscular parts of Chris's body, while Chris definitely likes touching Leon's face.

As for Leon, he's canonically a good listener, however, I really like tying a praise kink to him — since he's rarely verbally rewarded for his work + tends to feel guilty about the things he does. I believe, for him, it's important both to be seen — to know that he makes a difference — and, at the same time, to be praised for his own existence. Like, he doesn't have to do anything, just being himself is enough to hear a good word, especially from his partner Chris.

If Google is right and you meant Public Display of Affection, here I have to think even more xD
Probably, before they got into an established relationship (I headcanon everything started from fwb), they consciously felt cautious of people's reactions: firstly, due to homophobia; secondly, due to the fact that they didn't understand what they were to each other; and thirdly, because neither of them was used to such gestures. HOWEVER, they still subconsciously did them: a simple touch, a pat, holding hands while crossing the road, etc. Eventually, closer to the re8 era... I think they finally allow themselves that. Mostly because they're both huge men, and with their battle skills, hardly anyone can do anything to them just because they decided to walk down the street holding hands. But also because these gestures have already become a part of their routine.

Something like that... Please share a fic once it's written, if you're comfortable doing so, ofc. I am also now curious what other Chreon fans said hehehe.

[kurwa mickey 🇨🇦🇺🇦 @MintHeroo]

For me, it’s always so hard to choose, since I love every version of him: in the movies, younger and older, brighter and more depressed.

I’ll stick to the ones I think about the most:

re6 Leon — the first one I got to know, at his prime age, with the most exquisite style and such beautiful hair. His features are so fine too, and I’m really happy he still has his scar from Krauser on his cheek.

re9 Leon — he’s new, but already breaking all the records. I will forever thank the women of Capcom for such a gift, since he’s one of the most beautiful men I’ve seen in my life. And his aging features are just gorgeous too: tiny wrinkles, darker hair yet with some rare silver in it, his stubble, neck lines — everything. Every detail of him is just perfect, and I’m so happy to live in a timeline where I get to witness it.

[monick @mienmonick]

Леон це той чоловік, який попробує будь-який вид спорту та пересування: лижі, сноуборд, серфінг, параплани та дельтаплани, він буде стрибати з мотузкою з моста, пробувати усі види скейтборду. Яхти, катери, гольфкари, будь-що що має і не має колес.

Будь-який їх відпочинок складається з того, що Кеннеді шукає новий спосіб отримати адреналін, а Редфілд спостерігає за цим і здригається від кожного пориву вітру. Більшість з цих «розваг» допомагають Леону в роботі, а Кріс… просто Кріс. Він буде лежати в басейні з підігрівом на криші готелю, виглядаючи свого чоловіка, який не послухав його і поїхав на смугу для професіоналів на лижах.

Але бувають дні коли Леон просто хоче відпочити в ліжку та підзарядитись, коли його чоловік лежить поруч. Йому потрібно просто торкатися — обіймати, закинути ногу на стегно, положити руку на груди. Кеннеді може шістнадцять годин валятись в простирадлах і дрімати, а коли Редфілду потрібно відійти в туалет чи взяти щось перекусити, то отримує розгніваний погляд.

І Кріс знає, що середини не буде. Або серцевий напад через хвилювання, або пролежні від заборони рухатись.

— Ти гучно дивишся на мене, — Леон бубонить в його біцепс, втомлений вчорашнім підйомом в гори.

Точніше, на вулкан. Йому захотілося піднятись на Етну, поки Редфілд виглядав його зі схилів готелю біля виноградників та запивав вином хвилювання.

— Ти колись вбʼєш мене своїми бажаннями, — вкотре повторює Кріс і чує нахабний тихий сміх, — що? Тобі смішно з цього?

— Яка відпустка без драйву, стариганю?

Редфілд сміється і притягує його в обійми, чим викликає незадоволений стогін. Буде знати, як обирати підйом пішки замість канатної дороги.

— У мене ще є тиждень на те, щоб показати, який я «старигань», — шепоче Кріс йому на вухо, — треба кудись подіти твою енергію.

Леон ліниво відвертається і ховає задоволену посмішку в подушки, відчуваючи вагу свого чоловіка на тілі, яке болить у всіх місцях одночасно.

[Henrique Lopes @HenriqueLo76]

#GraceAshcroft
#LeonKennedy
#residentevilrequiem

[Grace 🤎🦋☕ @aizens_lover]

making Leon walk at low health again

[juan @maiwux]

the real sound of a silencer might surprise you

[Waleed @Waleedx2007]

Resident Evil Requiem (2026)