Друзі, завтра і післязавтра буде апеляція запобіжного по підозрюванних 225 ошп.
Знаю, що країну штормить від дій «партнерів», які вже вкотре нас намагаються вкинути і це надважливо. Але це не може стати приводом дати можливість ширяєвським уникнути відповідальності ще й за таким сценарієм. Доведення цієї справи до логічного справедливого завершення - теж частина нашої безпеки і нашого майбутнього.
Хто має бажання долучитись, зустрітись - запрошую до Київського апеляційного суду.
Справа 757/49129/26-к (Лимар) - 1210, 20.10.2026
Справа 757/49128/26-к (Гармаш) - 1315, 20.10.2026
Справа 757/49131/26-к (Алієв) - 1100, 21.10.2026
#Картель_Ширшина
Зі всією повагою, але як таке може подобатись? Чи це інше ? Я можу довго розповідати про цей орган, як вони дискредитують ЗСУ і т.д. але всі знають, що більшість перейшла на рівень ОПГ. Скільки воєнкомів посадили за останній час? Всіх кого затримали і відправили в СІЗО, вийшли під заставу. Чому не написав, що хто займається корупцією в період військового часу хочуть перемоги росціі? Той хто краде гроші на оборонці, вбиває наших воїнів своїми руками.
20 і 21 жовтня в Київському апеляційному суді (Солом'янська, 2а) розглядатимуть питання запобіжного заходу підозрюваним по справі #Картель_Ширшина.
Мета проста: зменшити суму застави і спробувати витягнути підозрюваних з СІЗО.
Допустити цього не можна.
Такі справи дуже складно даються і тактика захисту зазвичай схожа. Вони тягнуться роками, і за цей час усе встигає змінитися: підозрюваних випускають, свідки змінюють думку, увага й інтерес до результату спадають. Тому і помирають до вироку в очікуванні.
Ця має лишатися публічною.
Якщо ми хочемо жити в державі, де діє право, а не домовленості, за такими історіями треба стежити і про них треба говорити.
Думаю, всім зрозуміло чому тіпів намагаються витягнути з СІЗО. Людина на волі й людина під вартою мають різні можливості впливати на розслідування, а тим більше маючи такого гєроічного щура-командира. Це спроба створити умови, щоб вчергове уникнути відповідальності.
Окремо скажу, що має насторожувати. Підозрювані і замішані в злочинах (принаймні відомі слідству) мають одно захисника - ширяєвську адвоката. Навіть той, що взламував машину, отримав її. Чергове співпадіння. Окрім адвоката, ширяєв намагається взяти підозрюваних на поруки. Навіщо? Який інтерес? Знову риторичні питання.
20 і 21 жовтня. Сподіваюся суд ухвалить рішення про відкрите засідання. Приходьте, якщо є бажання. Хотілося б бачити представників ЗМІ, бо коли інтерес публіки спадає, лишається монотонна робота, в якій і проявляється відповідальність та свідомість. Мовчання тут працює проти правди.
Тепер окремо про поліцію.
В справі #Картель_Ширшина є частини, які досі, на мою думку, не отримали навіть близько належної правової оцінки.
Наприклад - дії окремих працівників поліції.
Участь представників поліції ВП1 ХРУП1 ГУНП в Харківської області не буда випадковою, по всім показникам і навіть матеріалам справи - вони діяли в зговорі зі злочинною групою. Представники поліції у взаємодії з підозрюваними @225_oshp стежили за мною, організовували оперативні заходи без ухвал суду та належного оформлення, координувалися з підозрюваними по телефону про моє місце знаходження і як мене зупинити, щоб зупинка не вийшла за межі їхнього району відповідальності. Я вже не говорю про зустрічі і розробку спільного плану затримки наркобарона.
Не зважаючи на це, поліція намагається переконати всіх, що вони нічого не знали. Хоча мало того, що вони раніше працювали в одному відділку, так ще й частина з них навчалась разом.
Короче, йдеться про контакти, спільні дії, спостереження за мною та інші епізоди, яким слідство має дати чітку відповідь.
Де воно? Де це розслідування? Чому ніяк не відпрацьований цей напрямок?
Наскільки мені відомо, Управління патрульної поліції щодо дій своїх співробітників внутрішні перевірки проводило. Можна сперечатися про їхню якість, але реакція принаймні була. І я можу припустити, що упп були не в курсі, просто вирішили отримати якусь вигоду, не вдаючись в деталі.
А по операм, які координувалися з підозрюваними, я не бачу ані повноцінного службового розслідування, ані зрозумілої правової оцінки, ані публічної відповіді, щодо їхніх дій.
Якщо люди, які могли бути важливою ланкою між безпосередніми виконавцями та тими, хто замовляв, залишаються фактично поза належною перевіркою, у мене виникає питання: їх не розслідують тому, що немає підстав — чи тому, що їхні свідчення та зв’язки можуть привести далі?
Я не стверджую наперед, хто і в чому винен. Але вимагаю, щоб дії кожного поліцейського, який співпрацював з підозрюваними, були реально розслідувані, а не залишилися за межами справи.
Якщо розбиратися в справі, оцінювати матеріали, то можна побачити велику кількість посадовців, які б не витрачали свій час, приїжджаючи в 6 ранку до підозрюваних, не знаючи про злочинний план і не маючи з того вигоду. Тому демонструвати з себе невинних, які нічого не знають, виглядає, як «їхати з-за порєбріка на навчання, заблукати і опинитися на війні».
А війна обіцяє бути довгою.. подивимось, хто кого переламає.
P.S.: За моєю інформацією затриманим пообіцяли компенсацію і витягнути їх, як шуміха спаде. Так от.. Алєжка.. шуміха може і спаде. Але розбиратися будемо з усіма. Включно з щурами-організаторами, які всім відомі.
@ZelenskyyUa@GP_Ukraine@dbr_gov_ua@MVS_UA@NPU_GOV_UA
Довго збирав раму і з певних причин відкладав написання важливого допису щодо @KaluznaAnn5117 , погроз та безпеки.
Її сміливість, наполегливість, висвітлення подій з фронту і суспільно важливих тем не можуть лишатися поза увагою.
Бажаючих зайнятися «особливим становищем» в окремих штурмових полках і тим, що відбувається з людиною всередині війська, коли проти неї не ворог, а власний командир, власна вертикаль і мовчання тих, хто мав би її захищати - мʼяко кажучи, небагато.
Ще у вересні 2025 року Калюжна публічно порушила питання про масштабування штурмових підрозділів, надмірне поповнення окремих полків і можливі грубі методи примусу. Тобто задовго до того, як ця тема стала медійною.
В липні 2026 року вийшло її велике розслідування про 225-й окремий штурмовий полк. Матеріал збирався близько пів року з різними перешкодами, погрозами і супутніми наслідками. Результатом стала чергова перевірка в всп і справа в дбр. Як на мене, просто формальність, але тут хочу помилятися і вірити, що розслідування все-таки ведеться належним чином.
І тепер моя справа, де Аня зробила просто величезну роботу і доклада неймовірних зусиль:
Приїхала на місце, фіксувала події, встановлювала «випадкових» людей, які перебували поруч із правоохоронцями. Потім вона відновлювала хронологію, перевіряла особи та зв’язки учасників і видала матеріал. Далі стежила за розвитком подій, була на судах і підтримувала тему, коли вона вже стала дуже незручною для дуже багатьох.
Після її публікацій «сміливі» командири, захищаючи себе і, скажімо, честь попереднього гк нічого краще не придумали, як почати погрожувати і ображати.
Наступну фразу сприймайте, як завгодно, але як же це низько і огидно, коли, прости Господи, «мужики» атакують жінку ще й в такий спосіб. Як гєроям України таке могло прийти в голови? Просто моральні виродки.
Далі цікавіше.. стежать, підсилають тіпів, пробують залякувати. В деяких подіях я був свідком, бо не мало часу провів з нею, поки вона працювала над матеріалами.
Особливо вражають «лідери» думок:
Корчинський після розслідування публічно називав журналістів словами, які він, мабуть, начитався в Біблії, конкретно згадував Анну, питав, чому військова контррозвідка дозволяє їй збирати інформацію, фактично прирівнював до «потенційних шпигунів» і писав, що до відповідальності мають притягуватися «ворожі пропагандисти, які косять під українських журналістів».
В скелі Киянин записав відео з образами на адресу журналісток (зокрема Калюжної) і фразами, у яких юристи вбачають приховані погрози. Ситуація дійшла до Комітету Верховної Ради з питань свободи слова, який окремо має розглянути питання тиску на журналістів.
Потім великий штурмовик Татарін з 225 ошп, який фігурує в розслідуванні, під час того, як їхніх представників ловлять на підкиданні мені наркоти, вирішив рот відкрити і проявити відсутність свого інтелектуального рівня.
Тут, звісно, не можна не віддати належне цьому окремому різновиду героїзму:
Дорослі тіпи, частина з яких має доступ до зброї і певну владу, якою мають можливість реалізовувати злочинні дії, колективно демонструють всю міць своєї мужності перед жінками-журналістками: образити, залякати, натякнути на «відповідальність», оголосити ворогом держави.
Очевидно, саме так тепер виглядає найскладніша штурмова операція.
І тут у мене просте питання.
Скільки ще і чого має статися, щоб правоохоронна система почала діяти не після скандалу, а до того, як людині реально завдадуть шкоди?
Тим більше це не перший випадок.
Питання до держави.. До @NPU_GOV_UA . До @dbr_gov_ua . До військово-політичного керівництва.
Що має статися, щоб усі раптом прокинулися і почали розповідати, що «справа перебувала на контролі»?
Про відвертий саботаж оборони Радою і про є-бали.
Комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки вніс правку і тепер напрямки фінансування мають узгоджуватися з ним.
Вся інституційна економіка волає, що узгодження потоків - ризик корупційності.
До того ж термін узгодження - не встановлено, і автоматичне продовження, якщо погодження не сталось - не впроваджено. Продовжувати виплати треба обов'язково по існуючим програмах, якщо строк вийшов. Це практика цивілізаційного світу.
Нагадаю, влізли у найефективнішу і наближену до основного виконавця - військового на фронті, програму. Очевидно класну програму.
Та ще й паралельно Міноборони вирішило фінансувати програму по є-балам не з податків, а кредиту. Чому це зроблено було не розрахувавшись з постачальниками - не зрозуміло. Перехід - це час і трансформація. І плате за неї не чиновник, а виробник і як наслідок боєць.
Як наслідок - страждає найкраща прозора екосистема.
Чому? Бо хтось занадто сильно хотів контролювати Федорова, коли той був міністром оборони і підставив свиню всьому сектору. Виробники не отримали гроші за поставки. Це свідома шкода через бажання політичного дозвільного контролю інструментом, який дозволяє контролювати потоки.
А ось чи в Міноборони проявляється хаос і неузгодження, через очевидно шкідливі рішення кадрові Президентом, бо новому міністру треба півроку включатись, або це теж свідома шкода - буде ясно пізніше. Бо в Міноборони кажуть, що саму процедуру теж планують теж перекроїти. От і будуть ясні мотиви. Чи покажуть громаді як хочуть перекроїти і чи будуть там об'єктивні підстави для перекроєння.
Як висновок, маємо шкоду цілій екосистемі виробників. Які думають тепер не як розробити новий виріб. А як дістати кредити для зарплат співробітникам.
Все це згодом через втрату динаміки, відіб'ється і на обороні.
Дуже дякуємо.
Ще цікавий момент..
«Невідомий» на фото, з групи підтримки, приїхав на тій самій машині, на якій підозрювані за мною стежили.
Після оголошення рішення, він когось набрав і терміново призначив зустріч.
#картель_Ширшина
Чому Зеленський обирає на посади виключно людей не лише злодійкуватих, а й абсолютно безпринципних, жалюгідних і таких, що готові шкодити країні, щоб їх хоч якось памʼятали
З джерел журналістів, Арахамія доклався і значною мірою порадив Зеленському:
- знести Федорова
- триматись за Кравченка
Я бачу потужний у нього союзник
Справа Ескобара у важливій процесуальній фазі.
Підозрюваним 225 полку обрано запобіжний захід - тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Враховуючи розрахунки застав, захист буде оскаржувати рішення в апеляції. Основні аргументи вже зрозумілі: розмір застави, можливість передачі підозрюваних на поруки, процесуальні порушення. Якщо підозрюваних витягнуть з-під варти, на мою думку, вони швидко зникнуть.
Якщо заставу комусь із підозрюваних зменшать, необхідно простежити, хто внесе ці кошти.
ВАЖЛИВО, апеляція має бути відкритою! Всі аргументи, які використовуються щодо закритого процесу - не більше ніж маніпуляція.
Також ОГП в своєму повідомлені фіксує: троє підозрюваних, за версією слідства, діяли у змові з іншими, поки не встановленими особами.
Це означає, що слідство не обмежує справу трьома затриманими.
Якщо ця версія підтвердиться (хоча тут і так все зрозуміло), то хтось мав:
— поставити завдання;
— організувати стеження;
— забезпечити доступ до інформації про маршрути;
— знайти наркотики (ще й таку кількість);
— організувати проникнення до автомобіля;
— забезпечити взаємодію з поліцією та ВСП тощо.
Досі не зрозуміло, чому немає офіційної комунікації від всп, чому не відсторонений командир 225, чому не було проведено ще деяких необхідних процесуальних заходів. Про це окремо розпишу пізніше.
По цій причині результат справи варто оцінювати не по покаранню трьох непотрібних пішаків, а по тому чи просунеться слідство вище рівня безпосередніх виконавців.
Окремої уваги заслуговує ситуація з адвокатами.
Серед захисників одного з підозрюваних (з іншими трошки не вийшло, але планувалося) - адвокат Дар’я Шевченко.
Раніше вона представляла інтереси командира 225-го ОШП Олега Ширяєва в іншому кримінальному провадженні.
Тобто маємо документально підтверджений професійний зв’язок. І за моєю інформацію дуже неповерхневий.
Адвокат має право захищати різних клієнтів. Представництво Ширяєва не означає автоматичної причетності до організації злочину.
Однак у контексті цієї справи це важлива обставина.
Якщо слідство справді перевірятиме можливих організаторів, то попередні зв’язки між адвокатами та потенційними фігурантами можуть впливати на процесуальну стратегію захисту.
Далі захист, найімовірніше, зосередиться на процесуальних питаннях: допустимості доказів, законності слідчих дій, строках розслідування, НСРД, обшуках, підслідності та інших деталях.
Це нормальна і законна стратегія захисту.
Але саме через процесуальні помилки справа може бути послаблена навіть тоді, коли по суті слідство має достатньо матеріалів. Відповідно, причетність до злочину може бути перекреслена помилкою дотримання «букви закону».
Якщо організатори не потягнуть «викуп» і процесуально не послабиться позиція, наступний сценарій може виглядати так:
1. Замовники пообіцяють, що витягнуть підозрюваних з часом, наприклад, через мобілізацію припинивши дію провадження.
2. Запропонують гроші та інші «плюшки».
3. Переконають, що все як завжди залишиться безкарним.
Розуміючи походження підозрюваних і ширяєвських - не проблема буде взаємодіяти і в сізо.
І не виключаю варіант, що через побоювання про можливість розговорити когось з цих осіб, їх спробують ліквідувати навіть в клітках. Можливості знайдуть, бо багато задіяних в операції «картель Ширшина», чия доля може піти не по дубайському плану в разі викриття.
Найменш імовірний сценарій — співпраця когось із підозрюваних зі слідством.
Рано чи пізно хтось з них усвідомить, що вони нікому непотрібні з організаторів і вирішить поборотися за своє нікчемне життя.
Складових мільйон. Невідомо-відомих теж. Питання до військово-політичного керівництва та правоохоронців: що вам важливіше: справедливість чи опгшне кодло? Куди ви обираєте рухатись? Чи готові ви знецінити життя всіх, хто його віддав за свободу і долю країни, віддавши перевагу лояльним злочинцям?
Простих рішень не буде. Вільні люди не житимуть в концтаборі.
@ZelenskyyUa@GeneralStaffUA@GP_Ukraine@dbr_gov_ua
#картель_Ширшина
Чим далі, тим більш очевидною стає кадрова криза і в політиці, і у військовому управлінні. Проблема не лише в якості поточного складу. Складається враження, що порожніє навіть лава запасних.
І це значно небезпечніше, ніж здається.
Одна з причин - відсутність стратегії майбутнього. Коли система не має на меті підготовку наступного покоління управлінців, а зосереджена на утриманні власного крісла, потенційний наступник автоматично сприймається як конкурент. Сильних не піднімають - їх відсувають. Самостійних не розвивають - їх нейтралізують. У результаті система роками «вбиває» власний кадровий резерв.
Може хтось з вас бачить, хто може очолити країну в разі, якщо владу знесуть або представники будуть не в стані продовжувати виконувати свої обов’язки? Чи хтось з військово-політичного керівництва має собі заміну в разі чого?
Так формується замкнене коло: боротьба за владу породжує страх перед конкуренцією, знищення конкуренції послаблює інституції, а послаблені інституції дедалі більше залежать від особистої волі та сили окремого лідера. Держава поступово відкочується від правил і процедур до моделі правління сильного - коли все тримається не на інституціях, а на одній фігурі та її оточенні.
Під час війни така політика особливо небезпечна.
Війна природно послаблює частину цивільних інституцій і водночас концентрує ресурси, авторитет, організаційні можливості та суспільну довіру навколо людей і структур, пов’язаних із силовим блоком.
Якщо після цього виникає політичний вакуум, його заповнюють не обов’язково найбільш компетентні чи відповідальні. Часто перевагу отримують найкраще організовані й ті, хто має силу. А сьогодні це так чи інакше особи або групи, пов’язані з військом.
І тут проходить дуже тонка межа.
Найімовірніше, ми дедалі частіше стикатимемося з маніпуляціями на кшталт: «і ти що? Ваєвал?» або «Ми військові, нам можна». Цим можуть прикривати неправомірні та злочинні дії. Певні приклади вже можна побачити у публічних зверненнях людей, щодо яких ведуться розслідування.
Військовий або ветеранський статус сам по собі не є ані гарантією державницького мислення, ані індульгенцією. Фрази «ми військові» чи «ми ветерани» не можуть бути універсальним виправданням політичних амбіцій, насильства, беззаконня або злочинних дій. Повага до служби має поєднуватися з однаковою відповідальністю перед законом.
Бо найгірший сценарій кадрового вакууму - це не просто прихід слабких управлінців.
Це ситуація, коли слабкість інституцій може зустрітися з організованою силою, яка починає вважати себе вищою за інституції. А далі заходимо на повторний цикл історії.
Також важливо розрізняти дві речі. Сильний, рішучий і безкомпромісний лідер може бути необхідним, особливо коли йдеться про захист суверенітету, територіальної цілісності та здатність держави вистояти у війні. Але якщо створюється кадрова пустка, знищуються конкуренти й не формується наступне покоління відповідальних управлінців, наслідки можуть бути протилежними. На вершину можуть прийти ті, хто не збереже здобуте, а спустить усе до нуля.
Саме тому кадрова політика сьогодні - це питання того, якою буде українська держава після війни і чи залишатиметься сила підконтрольною державі, а не держава - силі.
Навіяно нещодавніми розмовами і подіями.. чи дійсно ми «готові до будь-якого сценарію»..?
⚡️НАБУ і САП викрили злочинну організацію, учасники якої систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. Організатор - один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора👇https://t.co/w6DkXdZhgP
НАБУ та САП проводять спецоперацію з викриття злочинної організації на чолі з посадовцем Офісу Генерального прокурора України, причетну до кришування мережі шахрайських кол-центрів та легалізації майна.
Деталі — згодом.
Наразі триває розслідування і є проміжні гласні та негласні результати і припущення. Зі свого боку надаю всі дані, проходжу необхідні експертизи тощо, тобто доводжу свою невинуватість, якою мав би бути за замовчуванням наділений Конституцією. Але.. поки для деяких владних осіб цей документ нічого не означає.
Загально комунікації посадовців звучать типу: обʼєктивно розберемось, винних покараємо!
Враховуючи мою взаємодію з державою за останні роки, довіри точно немає, тому повірю, коли побачу.
На фоні цих подій хочу заявити: я не хочу «порішати» питання, закрити справу вибаченнями чи без них, або створити черговий «вісяк».
Мені важлива справедливість.
Ця справа носить чиєсь прізвище. Може не одне. Були ідейники, замовники, організатори. Кожен з них має понести відповідальність в рамках і межах своїх обов’язків і участі. Так, я хочу забагато, але це правильно. Бо мужності відповісти у щурів, які так низько опустилися, щоб провернути подляну, немає.
Ні подібні справи, ні опгшники (навіть якщо вони герої України) не мають мати місця в вільній Україні, а владні повноваження не можуть використовуватися для зведення рахунків. Саме тому ця справа не може закінчитися тишею.
#Санчо_Ескобар , #Картель_Ширшина
✅НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі організованої групи, члени якої реалізували масштабну корупційну схему під час закупівлі програмного забезпечення для Мінсоцполітики України, через що держава зазнала багатомільйонних збитків👉https://t.co/Y8Rbts8yN0