Прощай, немытая Россия,
Страна рабов, страна господ,
И вы, мундиры голубые,
И ты, им преданный народ.
Быть может, за стеной Кавказа
Сокроюсь от твоих пашей,
От их всевидящего глаза,
От их всеслышащих ушей.
Михаил Лермонтов 1841
Արա լավ, էս կարգի դիշովկա՞ բայց։
Մարդը սկի էս հարթակում չկա, նկարը գցես վրեն բոցվես։ Սենց ասեմ, էդ մարդը քեզ սաղ կյանք կրած ունի, սաղ կյանքիդ վրա լցած ունի, որ հետևդ վառվում ա էդ մարդուց։