Рік тому президент Володимир Зеленський призначив на посаду генпрокурора Руслана Кравченка.
За цей рік Кравченко:
📌 став ключовим виконавцем атаки на НАБУ і САП
📌 підписав "липову" підозру детективу Магамедрасулову
📌 зганьбився фразою "прийду за кожним"
📌 став перепоною на шляху України до ЄС
📌 прибрав конкурси на посади обласних прокурорів
📌 реанімував фейкову справу проти ЦПК 10-річної давнини.
А ще він відповідальний за весь треш, який творять його ж прокурори у справі Шабуніна.
Більше про рік на посаді генпрокурора Зеленського - у матеріалі @tweetsNV
https://t.co/85wDkwo3k9
Podczas gdy Nawrocki działa w interesie Rosji, Rosjanie grożą uderzeniem w Polskę.
Rosyjski propagandysta państwowy Karnauchow: „Uderzenie w Polskę i kraje Europy Wschodniej to nie problem. Spalić zaszczane miasta Polski”.
Він і не думав рятуватись навіть коли перша ракета розірвала крило, а кабіна наповнилася димом. Він уже знав, що не виживе.
Під ним було село Глібівка на Київщині, і там, унизу було багато житлових будинків, в яких спали люди.
Він міг катапультуватися - у нього були ці секунди, яких вистачило б, щоб вижити. Але він не натиснув на ручку.
Натомість він рвонув штурвал на себе, відводячи палаючого Су-25 подалі від будинків, у бік лісосмуги.
Саме в цю мить в літак влучила друга ракета. Літак розсипався над лісом за кілька кілометрів від села.
Там, унизу, уже бігли місцеві - вони бачили все зі своїх дворів. Вони не змогли його врятувати.
Тільки поховати, тимчасово - там само, поруч із уламками, а через рік поставити меморіал.
Це був Геннадій Матуляк, командир першої авіаційної ескадрильї 299-ї бригади тактичної авіації.
Йому було 44.
За спиною - 28 років служби, 20 із них у небі. Він літав на Л-39, на МіГ-29 і на тому самому Су-25, який став його останнім літаком.
Він народився в селі Мартинівське на Миколаївщині, де його батько, авіаційний технік, привів його вперше на аеродром.
Хлопець залазив у кабіну, крутив головою, вдихав запах гасу й заліза, і казав: "Буду літати". І літав.
Вчився в Харкові, в Жуковського, в Черняховського - шліфував майстерність, бо розумів: небо не прощає помилок.
24 лютого він помчав на тривогу, навіть не встигнувши попрощатися з дружиною Ольгою, яка теж військова - психолог у ЗСУ.
Вони знали, що війна буде, ще задовго до того. Геннадій тоді сказав: маленьку Софійку треба вивезти з Миколаєва, а ми залишаємось.
Він телефонував їй щоразу, коли випадала хвилина. Сказав одного разу: "Олю, стріляють!" - а потім, уже після першої атаки, перетелефонував: 'Ми їм дали доброго прочухана, до ранку спи спокійно".
Це були його останні слова до неї. Софійці, якій тоді було чотири, мама потім пояснила, що татко став янголом і тепер завжди захищатиме її з неба.
25 лютого на світанку він знищив колону російської техніки біля Гостомеля. Міг би перепочити - але надійшов наказ, і він знову піднявся в небо.
Там, над Київщиною, його перехопив російський винищувач. Перше влучання - і літак уже не слухався.
Але він усе ще міг вибирати, куди впасти. І він обрав лісосмугу, а не житлові будинки й відпочинковий комплекс унизу.
Сотні людей залишилися живими. Він - ні!
Через місяць тіло перевезли до Миколаєва, відспівали в соборі, поховали на батьківщині.
А 28 лютого йому присвоїли звання Героя України - посмертно. Нагороду з рук президента отримала донька. І ще одне звання - полковник, теж посмертно.
Його батьки, Василь Федорович і Марія Федорівна, відкривали меморіальну дошку в рідній школі в день його народження, 29 квітня.
Батько тоді сказав: немає більшого горя, ніж втратити сина. Він любив літати - і назавжди залишився в небі.
Сестра Лариса згадує, як він марив літаками ще хлопчиком: коли над селом пролітали машини, він завмирав і дивився вгору, поки вони не зникали.
Його робота була його життям, казала вона. Він любив швидкість - хокей, ролики, мотоцикли. І в них із Ольгою була одна пісня на двоє - "Ніч яка місячна".
Вона залишилася з нею, як і його останній дзвінок, як і та фраза, яку він сказав колись про доньку: "Її треба вивезти, а ми залишимось".
І він залишився. І зробив те, що мусив.
Ukraine is winning a narrative war. That isn’t quite the same as having won the real war — people are getting a bit carried away here. But it’s important.
Kurski: "Bez Ukrainy tu będą Rosjanie, prędzej czy później". [...] Jeżeli tego nie zrozumiemy, i będziemy się grzebać w prochach i popiołach, i liczyć kto kogo bardziej skrzywdził, a nie będziemy budować perspektywy na przyszłość, to podepczemy pamięć tych niewinnych ofiar...".
People ask: “What will happen to Ukraine now that Ukraine is bombing Moscow?”
Let’s think.
Will Russia invade us?
Bomb our cities with ballistic missiles, cruise missiles drones?
Destroy our civilian critical infrastructure?
Occupy our towns?
Rape and kill civilians, kids, women?
Kidnap Ukrainian children and train them as soldiers ?
Set up filtration camps?
Torture and starve POWs?
Use chemical weapons on the front line?
Wait.
Russia has already done all of this.
"Uważam, że swoich bohaterów Ukraińcy mają prawo wybierać sobie sami, nawet jeśli dla nich bohaterem jest Stepan Bandera czy Roman Szuchewycz. Polacy nie będą wybierać patronów ukraińskich ulic" - Karol Nawrocki, 11.07.2023 na antenie TV Republika.
Zdjęcie poglądowe.
.@MSzuldrzynski: Prezydent Karol Nawrocki uzasadniał swoją decyzję pamięcią o ofiarach zbrodni UPA. Jednak odebranie Orderu Orła Białego Wołodymyrowi Zełenskiemu nie przybliży porozumienia w sprawie Wołynia, przeciwnie, pogłębi spór między Warszawą a Kijowem https://t.co/ZrZ58jkRKs
A disgraceful act by Poland’s president.
President Karol Nawrocki has stripped Volodymyr Zelensky of the Order of the White Eagle — Poland’s highest state honor — after a Ukrainian Special Operations Forces unit was named after UPA heroes.
Zelensky received the award from former President Andrzej Duda in April 2023 in recognition of his contribution to strengthening Polish-Ukrainian relations.
Ukraine’s Foreign Minister Andrii Sybiha condemned the decision: “We regret that emotions have prevailed in Warsaw and led Polish politicians to take unjustified, impulsive, and disrespectful steps directed not only against President Zelensky, but above all against the Ukrainian state. The decision to strip the President of Ukraine of the Order of the White Eagle is a strategic mistake that will benefit only Moscow.”
Sybiha also announced that he was renouncing his own Polish state decoration, the Commander’s Cross with Star of the Order of Merit of the Republic of Poland.
Nawrocki has not merely insulted President Zelensky. He has insulted the Ukrainian people, who for five years have been fighting a brutal war against russia and, in doing so, have helped defend all of Europe — including Poland.
History will judge who truly strengthened Polish-Ukrainian friendship, and who weakened it for short-term political gain.
W niedzielę podlizywał się Trumpowi
Wczoraj przyjmował Bardellę z proputinowskiego Zjednoczenia Narodowego
Dziś odbiera Zełeńskiemu order
Nawrocki молодец
Na Kremlu pijani śpiewają Barkę
If you're stumped as to why Poland and Ukraine are embroiled in a conflict over the culture of remembrance, keep in mind that pretending World War II is still ongoing is a favorite pastime of nationalist forces across Eastern Europe. WWII grievances are THE topic for political history slop in our part of the world.