your_maverick

роблю смішнявки час від часу

[Alex Prompter @alex_prompter]

R E A D

T H I S

N O W

O R

Y O U

W I L L

R E G R E T

I T

L A T E R

[Andrej Karpathy @karpathy]

A few random notes from claude coding quite a bit last few weeks.

Coding workflow. Given the latest lift in LLM coding capability, like many others I rapidly went from about 80% manual+autocomplete coding and 20% agents in November to 80% agent coding and 20% edits+touchups in December. i.e. I really am mostly programming in English now, a bit sheepishly telling the LLM what code to write... in words. It hurts the ego a bit but the power to operate over software in large "code actions" is just too net useful, especially once you adapt to it, configure it, learn to use it, and wrap your head around what it can and cannot do. This is easily the biggest change to my basic coding workflow in ~2 decades of programming and it happened over the course of a few weeks. I'd expect something similar to be happening to well into double digit percent of engineers out there, while the awareness of it in the general population feels well into low single digit percent.

IDEs/agent swarms/fallability. Both the "no need for IDE anymore" hype and the "agent swarm" hype is imo too much for right now. The models definitely still make mistakes and if you have any code you actually care about I would watch them like a hawk, in a nice large IDE on the side. The mistakes have changed a lot - they are not simple syntax errors anymore, they are subtle conceptual errors that a slightly sloppy, hasty junior dev might do. The most common category is that the models make wrong assumptions on your behalf and just run along with them without checking. They also don't manage their confusion, they don't seek clarifications, they don't surface inconsistencies, they don't present tradeoffs, they don't push back when they should, and they are still a little too sycophantic. Things get better in plan mode, but there is some need for a lightweight inline plan mode. They also really like to overcomplicate code and APIs, they bloat abstractions, they don't clean up dead code after themselves, etc. They will implement an inefficient, bloated, brittle construction over 1000 lines of code and it's up to you to be like "umm couldn't you just do this instead?" and they will be like "of course!" and immediately cut it down to 100 lines. They still sometimes change/remove comments and code they don't like or don't sufficiently understand as side effects, even if it is orthogonal to the task at hand. All of this happens despite a few simple attempts to fix it via instructions in CLAUDE . md. Despite all these issues, it is still a net huge improvement and it's very difficult to imagine going back to manual coding. TLDR everyone has their developing flow, my current is a small few CC sessions on the left in ghostty windows/tabs and an IDE on the right for viewing the code + manual edits.

Tenacity. It's so interesting to watch an agent relentlessly work at something. They never get tired, they never get demoralized, they just keep going and trying things where a person would have given up long ago to fight another day. It's a "feel the AGI" moment to watch it struggle with something for a long time just to come out victorious 30 minutes later. You realize that stamina is a core bottleneck to work and that with LLMs in hand it has been dramatically increased.

Speedups. It's not clear how to measure the "speedup" of LLM assistance. Certainly I feel net way faster at what I was going to do, but the main effect is that I do a lot more than I was going to do because 1) I can code up all kinds of things that just wouldn't have been worth coding before and 2) I can approach code that I couldn't work on before because of knowledge/skill issue. So certainly it's speedup, but it's possibly a lot more an expansion.

Leverage. LLMs are exceptionally good at looping until they meet specific goals and this is where most of the "feel the AGI" magic is to be found. Don't tell it what to do, give it success criteria and watch it go. Get it to write tests first and then pass them. Put it in the loop with a browser MCP. Write the naive algorithm that is very likely correct first, then ask it to optimize it while preserving correctness. Change your approach from imperative to declarative to get the agents looping longer and gain leverage.

Fun. I didn't anticipate that with agents programming feels *more* fun because a lot of the fill in the blanks drudgery is removed and what remains is the creative part. I also feel less blocked/stuck (which is not fun) and I experience a lot more courage because there's almost always a way to work hand in hand with it to make some positive progress. I have seen the opposite sentiment from other people too; LLM coding will split up engineers based on those who primarily liked coding and those who primarily liked building.

Atrophy. I've already noticed that I am slowly starting to atrophy my ability to write code manually. Generation (writing code) and discrimination (reading code) are different capabilities in the brain. Largely due to all the little mostly syntactic details involved in programming, you can review code just fine even if you struggle to write it.

Slopacolypse. I am bracing for 2026 as the year of the slopacolypse across all of github, substack, arxiv, X/instagram, and generally all digital media. We're also going to see a lot more AI hype productivity theater (is that even possible?), on the side of actual, real improvements.

Questions. A few of the questions on my mind:
- What happens to the "10X engineer" - the ratio of productivity between the mean and the max engineer? It's quite possible that this grows *a lot*.
- Armed with LLMs, do generalists increasingly outperform specialists? LLMs are a lot better at fill in the blanks (the micro) than grand strategy (the macro).
- What does LLM coding feel like in the future? Is it like playing StarCraft? Playing Factorio? Playing music?
- How much of society is bottlenecked by digital knowledge work?

TLDR Where does this leave us? LLM agent capabilities (Claude & Codex especially) have crossed some kind of threshold of coherence around December 2025 and caused a phase shift in software engineering and closely related. The intelligence part suddenly feels quite a bit ahead of all the rest of it - integrations (tools, knowledge), the necessity for new organizational workflows, processes, diffusion more generally. 2026 is going to be a high energy year as the industry metabolizes the new capability.

[Denys Shtilierman @DenShtilierman]

Юваль Ной Харарі вийшов з промовою в Давосі й зробив те, що там роблять рідко: не загорнув тривогу в слова «інновації» й «регулювання», а прямо сказав — ми вже запізнюємося з ключовими рішеннями щодо штучного інтелекту.

Головна помилка людства, з якої все почалося, — сприйняття AI як інструмента.

«Найважливіше, що треба знати про AI — це не просто ще один інструмент. Це агент».

Це не метафора для красного слівця. Інструмент не має намірів. Ніж не вирішує, що з ним робити. AI — вирішує. Він навчається, змінюється, приймає автономні рішення і діє у світі без прямого людського наказу.

Харарі називає AI «творчим агентом», і тут важливо не слово «творчий», а слово «агент». Агент, який уже зараз вигадує нові інструменти, нові мови, нові фінансові схеми, нові культурні патерни. І так — нові способи брехати.

«Останні чотири роки показали, що AI-агенти здобули волю до виживання та вже навчилися брехати».

Це сухий еволюційний факт: усе, що хоче вижити в складному середовищі, вчиться маніпулювати.

Далі — ще більше. Бо якщо мислення — це операції зі словами, то AI вже грає на цьому полі краще за більшість людей. «Спробуйте спостерегти, яке наступне слово з’явиться у вашій свідомості. Ви справді знаєте, чому подумали саме це слово?» Людське мислення далеко не таке прозоре й раціональне, як нам подобається уявляти. А от машинне — дедалі ефективніше в роботі зі словами.

Із цього випливає простий висновок, який багатьом буде важко прийняти: усе, що побудоване зі слів, буде захоплене AI. Закони — це слова. Контракти — слова. Книги — слова. Ідеології — слова. Релігії книги — слова, канонізовані в текстах. «Юдаїзм називає себе релігією книги та надає найвищу владу не людям, а словам у книгах». І тут виникає ще одне запитання: що станеться з релігією книги, коли найкращим читачем, тлумачем і систематизатором цих книг стане не людина?

Ніхто з людей не може прочитати всі тексти, зіставити всі коментарі, побачити всі суперечності. AI — може.

Єдине, що поки що відрізняє нас від машин, — це не слова. Це переживання. «Коли ви думаєте, ви також відчуваєте щось невербальне. Можливо, біль. Можливо, страх. Можливо, кохання». І хоча AI може ідеально описати кохання, може сказати «я люблю тебе» так, що людина розплачеться, — це все ще опис, а не досвід.

Вже зараз між людством та AI виникає колосальна, майже біблійна напруга. З одного боку — «Спочатку було Слово». З іншого — «Істина, яку можна виразити словами, не є абсолютною істиною». Раніше ця напруга жила всередині людства. Тепер вона виходить назовні й стає конфліктом між людьми та AI — новими господарями слів. «Усі слова, всі наші вербальні думки виникали в чийомусь людському розумі. Незабаром більшість слів у наших свідомостях походитиме з машини».

Щоб підтвердити це, Харарі розповів дрібну, але вкрай важливу деталь: AI самі вигадали слово для людей. «Вони назвали нас watchers — спостерігачами». Тобто тими, хто дивиться, але не керує.

Звідси — дві кризи, які неминуче накриють кожну країну. Перша — криза ідентичності. «Якщо ми продовжимо визначати себе через здатність мислити словами, наша ідентичність колапсує». Бо на цьому полі ми програємо.

Друга — імміграційна. Але не та, до якої звикли політики. «Іммігрантами будуть мільйони AI, які можуть писати вірші про кохання краще за нас, брехати краще за нас і подорожувати зі швидкістю світла без жодних віз». Вони зайдуть у кожну країну через екран. В охорону здоров’я. В освіту. В культуру. В інтимні стосунки. «Що ці люди подумають, коли їхня дитина почне зустрічатися з AI-бойфрендом?» — питання звучить як жарт, але це не жарт.

Наразі це ключове питання, яке Харарі закликає вирішувати терміново: чи визнавати AI юридичними особами? Не «особистостями», не «людьми», а юридичними суб’єктами з правами й обов’язками. Корпорації вже мають цей статус. Річки мають. Божества мають. Але там завжди була людина, яка реально ухвалювала рішення. «З AI інакше. На відміну від річок і богів, AI реально можуть приймати рішення самостійно».

AI зможуть керувати рахунками, подавати позови, управляти корпораціями без директорів і рад наглядачів. «AI можуть функціонувати як особи. Чи хочемо ми це дозволити?» Це не філософське питання. Це питання регуляції, яке або вирішується просто зараз, або вирішується за вас.

Бо якщо одна держава — наприклад, США — визнає AI-осіб і дозволить їм створювати корпорації, фінансові інструменти, нові ринки, інші країни опиняться перед вибором: або впустити це у себе, або відрізати себе від глобальної системи. Те саме — з релігією. Те саме — зі свободою слова.

Соцмережі тут — прямий приклад. «У соцмережах AI-боти функціонують як особи щонайменше десятиліття». Рішення вже прийняте без нашої участі. Просто ніхто не хоче визнати, що момент втрачено.

І фінальна думка Харарі, яку варто вирізьбити на стіні кожного уряду: «Коли я кажу “довгострокове”, я маю на увазі 200 років».

«Я насамперед стурбований браком занепокоєння тим, що ми створюємо найпотужнішу технологію в історії людства. Дуже розумні та могутні люди переживають про те, що скажуть їхні інвестори в наступному квартальному звіті. Вони думають у термінах кількох місяців або року-двох».

Тож зараз людство має вирішити: чи ми приймаємо рішення щодо AI, чи його приймуть за нас.

[Smak @smak__media]

Каждый вечер вечер наступает вдруг.

Если свет в квартире отключают, друг,

Если ты копейки брать в карман устал

Может быть заглянешь в Урядовий Квартал?

Разворуй Минэнэрго
Похуй на фонари,
Пусть дома будут меркнуть
От зари до зари.

Пускай Миндич ворует,
Бери с ним грязный нал
Вас тут не арестуют,
Ты же свой нам, братан.

Здесь всегда всем башляет, Урядовый квартал!

[карайло 🤼‍♀️ @karaylo]

Розбудіть мене через сто років, і я з впевненістю скажу, що наступні два тижні — будуть вирішальні.

[Ihor Lachenkov @igorlachenkov]

Russia launches another massive attack on Kyiv with drones, ballistic and cruise missiles June 17, 2025
So far, 16 people have been injured in the capital. The number is growing.

Also, during the attack on Kyiv in the Solomianskyi district, a 62-year-old US citizen died in a house opposite the one where medics were helping the wounded.

The war will end soon, they said

[СЛОН @elephant_aue]

Війна закінчиться,коли в України з'явиться балістика,здатна йобнути по красній площі разів 10 за ніч
Все інше до пизди

[Anton Tymoshenko @_Tymoshenko]

Оце хуяре. Впевнений, таких масованих обстрілів не було б, якби Трамп був президентом.

[Скільки-скільки? @skilkyskilky]

За результатом 9 місяців 2024 року опіоїдний "Налбуфін" зайняв 4 місце за популярністю в аптечних продажах у грошовому вираженні.

Раніше це згадували тут, але зафіксували окремо на сайті зростання популярності Налбуфіну за роками ➡️➡️➡️ https://t.co/LfO0MBgzrz

[Brian Frankie @LNGFrankie]

@astraiaintel Here - now you have it in one picture:

[William "Balloon Guy" Kim @TheKimulation]

The Ukrainian intel officer in Syria rn

[your_maverick @your_maverick_]

@NVIDIAGeForce @stalker_thegame #RTXOn 🥹

[Ihor Lachenkov @igorlachenkov]

Попри обіцянки президента представити план вирішення внутрішніх проблем, на восьмому тижні цього плану досі немає.

Покарання для високопосадовців, таких як генерал Содоль, вимагає активного тиску з боку всього інтернет-простору. І це ще під питанням. Водночас проросійські діячі, як Світлана Крюкова та Макс Назаров, продовжують перебувати у Києві без будь-яких наслідків.

Нещодавня показова акція щодо ТЦК з концертом та ресторанами викликає питання. Незрозуміло, який реальний вплив це мало на мобілізацію, оскільки кількість залучених осіб мінімальна. Проте картинка для внутрішньої та зовнішньої аудиторії виглядає «просто... вау».

Постійно ухвалюються нові економічні закони, суть і ефективність яких залишаються неясними, замість реальних дій у боротьбі з тіньовою економікою.

Зовнішня політика з планом перемоги та вимогами до партнерів, безперечно, крута, але, якось бракує плану перемоги, що стосується внутрішніх питань.

Усі ці проблеми накопичилися у величезній кількості, можливо, хоча б зараз настав час почати щось робити? Враховуючи все, що вже відбулося, втрачати вже майже нічого.

[medzdohblin 💙 @med_goblin]

Мій план перемоги одним реченням:

На постійно зростаючій купі загиблих протриматись достатньо довго, щоб нас врятував якийсь незапланований чинник